Депутати відмовили Київсько-Житомирській Дієцезії Римсько-Католицької церкви в повернені їй приміщення краєзнавчого музею

 До Житомирської обласної ради вже вкотре звертаються представники управління Київсько-Житомирської Дієцезії Римсько-Католицької церкви в Україні з проханням повернути парафії приміщення вікаріату, в якому функціонує Житомирський обласний краєзнавчий музей.

Це питання було предметом обговорення на засіданні постійної комісії обласної ради з гуманітарних питань, на якому розглядали звернення представників Дієціезії.

Варто зазначити, що Житомирський обласний краєзнавчий музей, який є одним із найстаріших музейних закладів України, функціонує саме в будівлі вікаріату з 1970 року. Сама ж будівля на майдані Замковому,1 побудована на початку минулого століття. До 1919 року вона використовувалась як вікаріат – адміністративний будинок Луцько-Житомирського єпископа. Згідно із законодавством України питання повернення культового майна релігійним організаціям регулюються Законом України від 23.04.1991 № 987-ХІІ «Про свободу совісті та релігійні організації» та іншими нормативно правовими документами. Водночас, відповідно до роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 29.02.1996 № 02-5/109, під культовими будівлями та майном слід розуміти будівлі і речі, спеціально призначені для задоволення релігійних потреб громадян. Тому, зокрема, не можуть бути визнані культовими будівлями ті приміщення, що пристосовані для проживання священнослужителів та інших служителів культів.

Більше того, саме передача будівлі музею врятувала її від цілковитого занедбання. Оскільки після 1919 року тут були розташовані: штаб тилу 44-ї дивізії, архіви ЗАГСу, взуттєві майстерні, згодом госпіталь, військова прокуратура. З 1957 року споруду переобладнали під житло, внаслідок чого будівля зазнала значних пошкоджень.

Упродовж 1970-1971 років в будівлі провели масштабні відновлювальні роботи: перепланування приміщень, повністю замінено дах, водо- та електромережу, каналізаційну систему, розчищено і обладнано під фондосховища підвали, побудовано цегляні гаражі та склад, проведений благоустрій території. Тож нам неважко уявити, у якому стані була б зараз споруда, якби вона використовувалась і надалі як житловий фонд.

Після капітального ремонту в 2010-2015 роках приміщення музею відповідає вимогам сучасних музейних стандартів.

Обласна рада з повагою та розумінням ставиться до представників усіх конфесій, які діють на території області, не стоїть осторонь суспільно-важливих питань, проте не може допустити, щоб історія рідного краю, культурне надбання наших предків залишилось без приміщення.