Ліс-кругляк під виглядом дров: Житомирщина є найактивнішим експортером, - ЗМІ

Аби запобігти екологічній катастрофі та ліквідувати дефіцит сировини для українських деревообробних підприємств на внутрішньому ринку, з 2015 року в країні діє 10-річний мораторій на вивезення лісу-кругляка. Проте, як повідомляє biz.censor.net. така заборона дала «зелене» світло зростанню контрабанди, позаяк значну частину експортних поставок почали відправляти під виглядом паливної деревини.

Як показав аналіз митної статистики, активними учасниками таких дій, а відтак – й найбільшими експортерами дров з України, є державні лісові підприємства. Так, ДП вивезли з країни 250 тис. тонн дров на 269 млн грн (фактурна вартість). Це половина обсягів експортованих дров в січні-червні 2018 року.

При цьому, найактивнішим експортером дров серед комунальних підприємств було «Житомироблагроліс», яке підпорядковується Житомирської обласній раді. Воно експортувало 44,5 тис тонн паливної деревини.

Приватні ж фірми експортували близько 70 тис. тонн паливної деревини, а комунальні підприємства – 50 тис. тонн.

Найменші обсяги експортували фізичні особи-підприємці, які сукупно відправили на експорт 35 тис. тонн дров.

Що ж до географії країн, які «гріються» нашою паливною сировиною, то майже всі українські дрова експортуються до Європи. Також були невеликі партії до Китаю та на Близький Схід.

Абсолютним лідером за споживанням паливної деревини з України була Румунія, яка імпортувала 232 тис. тонн дров. Можна подумати, що енергетика країни тримається на наших дровах.

Ще одна наша сусідка – Угорщина - закупила 50 тис. тонн українських дров. Туреччина, яка активно споживає сировину з України, завезла 27,5 тис. тонн дров.

Словаччина імпортувала 23 тис. тонн української паливної деревини, а до найбагатшої країни ЄС – Німеччини - з України було вивезено 22 тис. тонн дров.

Польща імпортувала 18,6 тис. тонн, Австрія – 14,2 тис. тонн дров

Те, що мільйони тонн дров, які йдуть на експорт з України, використовуються за призначенням, викликає сумніви.

Так, якщо у митній статистиці глянути розділ "ОПИС ТОВАРУ", то побачимо подібну характеристику вантажу: "Дрова паливні (дуб, граб), діаметр 60-140 мм, довжина 2000 мм.

Непросто уявити дубовий кругляк довжиною в 2 метри звичайними дровами. І подібну характерству мають майже всі поставки, які були проаналізовані. Відрізняються лише діаметр та порода деревини, яку "перетворили в дрова".

Найбільшим покупцем української ділової деревини, яка вивозиться під виглядом дров, є румунська компанія Egger. Вона за півроку придбала 112 тис. тонн наших дров.

Достатньо переглянути декілька сторінок її сайту, щоб зрозуміти, що це не котельня, а деревообробна компанія, яка виготовляє меблі та дерев'яні покриття.

Або компанія з Угорщини Swisskrono, яка закуповує десятки тисяч тонн українських дров (17 тис. тонн за 6 міс. 2018), на своєму сайті пише, що займається виробництвом екологічно чистих виробів з деревини. Вочевидь - в тому числі і української.

А ось виробник модних меблів з української деревини – румунська компанія KRONOSPAN. Придбала щонайменше 28 тис. тонн наших дров. До речі, продукцію цієї компанії можна з легкістю придбати в Україні.

Виходить, вирубали ліс, незаконно вивезли, переробили на своїй румунській фабриці у меблі або паркет, продали знову в Україні і залишили собі додану вартість.

Інший скупник наших дров – австрійська Pisec Gesellschaft, яка є трейдером необробленої деревини та виробником пиломатеріалів. Компанія навіть має українську версію сайту.

Ще один активний покупець нашої деревини – румунська фірма Prolisok. Вона придбала щонайменше 50 тис. тонн дров у першій половині цього року.