Передача повноважень та фінансів від державної влади органам місцевого самоврядування, тобто, якнайближче до людей. Саме такою була ідея реформи децентралізації. Спочатку громадам дозволили залишати на місцях близько 80% податків та врегулювали процес їх об’єднання. Це суттєво збільшило місцеві бюджети та дало поштовх для розвитку територіальних громад.
Зробити сильними громади і передати їм значну частину функцій виглядало логічним. Щоправда, з приходом нової влади ситуація змінилася, як і вектор реформи децентралізації. Замість розвитку у громад знову хочуть відібрати частину повноважень та віддати їх районам, а останні зробили в рази більшими. Хоча й кількість їх значно скоротили.
Попри те, що межі новостворених районів збігаються з межами громад, у них знову ж дублюється майже вся управлінська структура та повноваження.
Про свою категоричну незгоду з об’єднанням районів та внесенням до їхнього складу міст обласного значення заявили мери міст та голови ОТГ, які увійшли до складу партії “Пропозиція”. Якраз їх поставили перед фактом. Зокрема, керівники органів місцевого самоврядування акцентують увагу на тому, що на початку реформи децентралізація була направлена на розвиток ОТГ та ліквідацію районної ланки. Тобто районних рад та адміністрації. Втім, наразі ситуація виглядає категорично протилежною.
Жорсткі суперечки викликають і ймовірні повноваження майбутніх керівників районів, які підпорядковуватимуться та призначатимуться з офісу президента.
За словами житомирського міського голови Сергія Сухомлина, в Житомирській області було багато суперечок та зустрічей з громадами щодо майбутнього об’єднання. Але логічного та конструктивного результату досягнути так і не вдалося.
«В нашій області були громадські слухання. Було багато суперечок. Дещо виправляли. Ми розуміємо, що це процес об’єднання, але все одно залишилося багато незадоволених. Наприклад, якщо місто Малин з райцентра перетворилося на звичайне місто — це не влаштовує громаду. Ми це розуміємо. Якщо в Житомирському районі населення зростає до 620 тисяч осіб — це половина області. Тобто районна рада фактично стає як половина обласної ради. Тут абсолютно незрозумілі деякі моменти», — пояснив мер Житомира.
Сергій Сухомлин вважає, що після реформи децентралізації райони потрібно було укрупнювати та призначати префектів. Тобто представників президента, які мали б відповідати за права людей на конкретній території, а також контролювати рішення органів місцевого самоврядування. А все інше має робити обласна рада та конкретна громада на своїй території.
«Є лише один момент на який вони посилаються: мовляв, зараз фінансування районних рад коштує державному бюджету 5 мільярдів гривень. А після об’єднання треба буде фінансування у розмірі 1 мільярд 300 мільйонів гривень. Незрозуміло лише для чого їх фінансувати. Зі створенням ОТГ і передачею їм повноважень виникла проблема з дублюванням функцій. Особливо в районах. Мова йде про те, що функції виконкомів громад, райдержадміністрацій та районних рад дублюються. Громади найкраще знають, які підприємства на їхній території потребують певної державної допомоги. Тому координація цього питання з району лише посилює безлад», — переконує він.
Please enable JavaScript to view the comments powered by Disqus.