Унікальна дерев’яна козацька церква в селі Троковичі (Оліївська територіальна громада) відзначає 230-ліття. З нагоди ювілею святкове богослужіння в древньому храмі у неділю, 17 жовтня, очолив правлячий архієрей – митрополит Житомирський і Новоград-Волинський Никодим.
Про це повідомляє прес-служба Житомирської єпархії УПЦ.
Митрополиту Никодиму співслужили благочинний Черняхівського району архімандрит Климент (Пінчук), настоятель Свято-Троїцького храму с. Троковичі протоієрей Миколай Кордон, настоятель Свято-Успенського архієрейського собору м. Житомира протоієрей Віктор Голубовський, клірик Спасо-Преображенського кафедрального собору м. Житомира ієрей Іван Оверчук.
Молитва цього дня зібрала у стінах древнього храму багатьох прихожан і гостей села Троковичі, про яке його уродженець поет Михайло Сич написав: “Щось у Троковичі вело – козацьке тут, як Волосів, село”.
Окрасою цього мальовничого куточка Полісся і всієї Житомирщини є древній храм, який, як свідчать науковці, “за складністю та оригінальністю… не має аналогів в усій дерев’яній архітектурі України».
Однак серед мурованих храмів все ж таки є один аналог. Судячи з усього, прообразом троковицького дива послужила церква Різдва Богородиці на Дальніх печерах Києво-Печерської Лаври. В обох випадках до класично-тридільного храму додано чотири об’єми – два до бабинця (двоповерхового, з хорами) і два до вівтаря. Семибанні церкви – велика рідкість.
Але якщо лаврська святиня такою і лишилася, то троковицька внаслідок добудови у кінці ХІХ ст. двох бічних приділів, стала дев’ятибанною, наздогнавши Троїцький собор у Новомосковську. І в дечому, на сьогодні, навіть обігнавши.
Те, що храм вистояв у період Великої Вітчизняної, – справжнє диво від Господа. У Троковичах храм використовувався як вартова вежа, на дзвіниці сидів снайпер, неподалік розміщувався німецький обоз. Дерев’яна будівля могла легко злетіти в повітря. Але у храм не потрапила жодна куля. Кажуть, вони відскакували від стін. Це одне з багатьох чудес, які пов’язані з храмом у Троковичах. У намолених століттями стінах дійсно переповнюють особливі відчуття. У цьому змогли переконатися всі, хто прибув на архієрейське Богослужіння.
Особливо цього дня чекали вихованці недільної школи, які у віршах розкрили своє розуміння служіння, яке несе архіпастир. Діти та дорослі отримали іконки в дарунок від митрополита Никодима.
Особливою радістю для прихожан стало те, що митрополит Никодим преподніс в дар храму часточку мощів святителя Євменія (Хорольського). Настоятель Троковицького храму отець Миколай Кордон розповів, що пам’ятає святителя. Він рукопокладав у священики батька отця Миколая. Відтепер і прихожани Троковицького храму зможуть підносити свої молитви до святого перед його іконою і святими мощами.
Наприкінці літургії митрополит Никодим виголосив проповідь, а також привітав присутніх з ювілейним торжеством храму. Благодійники та помічники були відзначені медаллю священномученика Павла Житомирського.
Проводжаючи Владику, церковний хор разом з прихожанами співали псалми, і архіпастир співав разом з ними. Жителі та гості села Троковичі ділилися один з одним, що отримали велике духовне піднесення і відчули любов, про яку митрополит Никодим сказав у проповіді, і яка панувала під час торжества.
Please enable JavaScript to view the comments powered by Disqus.