До Дня української писемності та мови, кафедра української мови ЖДУ ім. І. Франка реалізувала проект під назвою «Очима Житомира».
Так студенти вишу та учні 23-ї гімназії спільно проаналізували вивіски, оголошення та рекламу, розміщену на центральних вулицях міста (Київська, Велика Бердичівська, Вітрука, Покровська, Театральна, Михайлівська, Хлібна, Качинського, Чуднівська, проспекту Миру, майданів Соборний та Перемоги), в ТРЦ «Глобал UA» та частково – в Торгівельному центрі.
Сьогодні ж, 14 листопада, у стінах ЖДУ відбувся круглий стіл, аби обговорити отримані результати.
Так під час дослідження було виписано 1305 назв, з яких переважна більшість – українською мовою (855). Зазначимо, російська мова займає 3 місце (68), після української та англійської (245).
«Загалом місто на житомирця дивиться поки що переважно українськими окулярами. Водночас глобалізаційні світові процеси залишають відбиток і на мовному оформленні українських міст. Житомир не виняток. Російська мова, яка ще донедавна домінувала на вуличних вивісках Житомира, поступається іншим іноземним, передовсім англійській. Відсоток російськомовної присутності неухильно зменшується», – підкресли Віктор Мойсієнко, завідувач кафедри, доктор філологічних наук.
У той же час, говорити про цілковиту українізацію Житомира таки зарано.
«Відзначимо, що кількість іншомовних назв на вулицях обласного центру збільшується чи не щороку. Це й закономірно, адже в Україну “заходять” різні світові компанії, фірми, бренди, а відповідно й нові назви. Зазначимо, що така ситуація з великим відсотком чужомовних назв- вивісок пов’язана з чинним мовним вітчизняним законодавством, яке не покликане впроваджувати й захищати державну мову в просторі українських населених пунктів, а, навпаки, максимально розхитувати й утверджувати полімов’я. Зокрема, мова йде про закон Кивалова-Колесніченка, який й досі не відмінений. Так відповідно до ЗУ «Про засади державної мовної політики», ст. 26: “Рекламні оголошення, повідомлення та інші форми аудіо- і візуальної рекламної продукції виконуються державною мовою або іншою мовою на вибір рекламодавця”», – додав Віктор Мойсієнко.
Також Віктор Мойсієнко зауважив, що після подій 2014 року, таки можна говорити про певний «злам мовної свідомості» у населення.
«Мовна свідомість житомирця поки переналаштувалася лише на зовнішнє й показове: усе офіційне – назва фірми, установи, реклама, оголошення – передовсім державною. Решта ж, що від руки – роздруківки на принтерах, рукописні оголошення на стовпах та деревах, – значно частіше читаємо російською мовою. Зрозуміло, що українськомовний житомирець у повсякденні такі оголошення напише українською, російськомовний – російською. Постколоніальна свідомість житомирців не зникає миттєво. У той же час, після подій 2014 року, злам мовної свідомості таки відбувся. І це очевидний факт. Тому, аби цей ефект «закріпити», наше місто, як і Україна загалом, потребує підтримки української мови на законодавчому рівні», – резюмував Віктор Мойсієнко.
Please enable JavaScript to view the comments powered by Disqus.