Вже давно минула 3-я річниці з початку подій на Майдані. За цей час в Україні з’явились десятки пам’ятників, знаків, меморіалів та алей на честь людей, які віддали своє життя під час Революції Гідності. Однак Житомир, став неприємним виключенням у списку міст, які на належному рівні спромоглися вшанувати пам’ять героїв. Так, суперечки та палкі дискусії, які точилися навколо питання вигляду пам’ятника змогли лише призвести до заморожування процесу його створення. На сьогодні, дане питання ніби втратило свою актуальність для представників як місцевої так і обласної влади. Намагаючись вирішити, хто має нести відповідальність за створення та встановлення знаку, влада затягує й без того давно перевищений ліміт часу. Ще 10 лютого 2016 року заступник голови Житомирської ОДА Ярослав Лагута коментував питання створення пам’ятника Небесній сотні так:
Ярослав Лагута, заступник голови Житомирської ОДА: «Пам’ятнику Революції Гідності та Небесній сотні бути. Це питання вирішиться в найближчі терміни і не буде розтягнуте на роки».
Від того часу, на жаль, лік пішов таки на роки. Сьогодні ж, більш аніж через рік від згаданого коментаря, Ярослав Лагута відмовляється розмовляти на теми, які стосуються пам’ятника. Причину ж мовчання пояснила прес-служба ОДА. Так, за їх словами, поки проект по питанню пам’ятника не передано рішенням сесії міськради облдержадмінстарції, то, відповідно, говорити немає про що. Прояснити ситуацію з боку міської ради могла би головний архітектор міста Євгенія Черкасова, та, на жаль, за майже 2 тижні вона так і не знайшла часу, аби зустрітись з нами і надати бодай якусь інформацію. Тож поки влада намагається перекинути «незручне» їй питання з одного кабінету в інший, небайдужі житомиряни шукають компромісні варіанти вирішення як вигляду так і місця розташування пам’ятника. Так, член виконавчого комітету Житомирської міської ради Наталія Волинець пропонує створити не просто знак, а цілу алею Небесної сотні.
Наталія Волинець, член виконавчого комітету Житомирської міської ради: «Мені та моїм однодумцям спало на думку таке питання: а чому пам’ятник? Чому не зробити алею Небесної сотні? Особисто я, хотіла би привести своїх внуків і подивитись в обличчя цих молодих, розумних, освічених і самих кращих, на той момент, людей в Україні. Це набагато кращий варіант, аніж просто кам’яна глиба – пам’ятник, який ми би пройшли і всі. Відповідно, відпала би також і маніпуляція, яка зараз відбувається: комусь подобається варіант пам’ятника скляний, комусь дерев’яний, деяким залізний, а дехто взагалі ніякого не хоче».
Поділилася Наталія Іванівна й ідеями, де саме, на її думку, було б доречно створити алею.
Наталія Волинець, член виконавчого комітету Житомирської міської ради: «В якому місці зробити? Це потрібно обдумувати більш серйозно. Але ми обговорювали наступне: біля нашої бібліотеки імені Ольжича є багато місця. Там знаходиться і Центр творчості дітей та молоді, і бібліотека, і саме у цьому районі відбувається більшість культурних заходів і міста і області».
Підтримують таку ідею й члени громадської ради при Житомирській ОДА.
Лідія Зубрицька, радник голови громадської ради при Житомирській ОДА: «Дане питання ми обговорюємо ледь не на кожному правлінні громадської ради. Багато із членів ради готові зробити свій посильний внесок в будівництво пам’ятника. Тобто є бажання громади і є бажання учасників Революції Гідності. Відповідно, ми маємо прискорити процес будівництва. Таке пришвидшення може відбутися завдяки використанню вже наявних ресурсів, тобто – інформаційний стенд, розташований біля обласної бібліотеки».
Please enable JavaScript to view the comments powered by Disqus.