На крилах віри та молитви, сьогодні в дусі, слідуємо до Вифлеєму, до міста Давидового, де народився наш Господь і Спаситель Ісус Христос. У цю ніч, ми хочемо зігріти Його теплом наших сердець, щоб нашою любов’ю перемінити бідність стайні і ясел, а також холод сердець тих мешканців Вифлеєму, які відмовили притулку в своєму домі, під час Його народження.
Ісус народився в бідній стайні, тому що не було Йому місця в господі. Він прийшов до своїх, але свій власний народ Його не прийняв. Можемо запитати: чому? Важко це пояснити і ще важче зрозуміти. Є багато відповідей, аргументів та причин. Наша людська свідомість не може це осягнути. Ми можемо лише з болем думати про те, скільки втрачає людина, яка не приймає Христа до себе, до свого дому, до свого серця. Скільки втрачає той, хто зустріне Його і не побачить в Ньому Отця, а також скільки втрачає, коли не бачить в Ньому і свого людства. Бо лише Христос відкриває людині її покликання та остаточну долю. Тільки Він може об’явити людині – людину.
Слово стало плоттю і оселилося між нами (Ів.1,14). Еммануїл прийшов, Бог з нами, Бог всемогутній, укритий у слабкості Дитини ,народженої від Діви Марії і сповитий у яслах.
А що-ж з тими, хто прийняв Його і постійно приймають у свої серця, сім’ї, домівки? Євангеліє нам відповідає: Котрі ж прийняли Його – тим дало право дітьми Божими стати, які в ім’я Його вірують; (Ів. 1, 12). Це -сила нового народження для Бога і вічного життя, сила благодаті і правди, предвічний дар. Цей дар перевершує все творіння. Перевершує також людину, і в той же час доповнює її, роблячи її цілковито такою, якою має бути від сотворення, як образ і подоба Божа.
Сестри та брати! В день Різдва Христового ми бажаємо один одному сил Самого Бога, який приходить до нас у Ісусі Христі. Як же цієї сили потребує сьогодні людина, позбавлена часто свідомості сенсу свого життя і надії, стривожена про своє майбутнє. Христос приносить нам силу, радість і мир. Хай потік благодатей народженого Спасителя наповнить наші серця. Хай з Нього народиться нова людина, „ створена на подобу Божу, у справедливості й у святості правди” (Еф 4, 24)
Рада християнських церков м.Житомира і Житомирської області
Please enable JavaScript to view the comments powered by Disqus.