З нагоди вшанування пам’яті та 136-річчя від дня народження видатного українського вченого, мовознавця, державного, громадського та церковного діяча, Івана Огієнка понад сотня житомирян зібралися біля пам’ятника відомого земляка.
Згадували не лише його церковне служіння, але й величезний творчий та літературний здобуток, який залишив по собі відомий науковець.
За словами організаторів заходу, Огієнко залишив по собі фантастичну за обсягом спадщину для вивчення якої буде замало і цілого науково-дослідного інституту. Адже його надзвичайно грунтовні роботи з українського мовознавства, історії церкви, культури та канонічного права – величезний здобуток для України.
Сучасники називали вченого невтомним вартовим українського Ренесансу, особливо значущим був його внесок до української лексикографії. Дуже плідно працював Іван Огієнко і з Святим письмом. Переклад його на українську мову став справою життя вченого.
В історію Іван Іванович увійшов під двома іменами: як світська особа – державний діяч та професор Огієнко, і як духовна особа – митрополит Іларіон. Він поєднав у собі науковця, патріота та духовного лідера.
Після війни Огієнко емігрував до Канади. Там Митрополит Іларіон закінчив чи не найголовнішу справу свого життя – переклад Біблії. Кожне окреме слово оригінального тексту перекладач виписував в окремому рядку, а поруч – українські відповідники.
Його рукопис нараховує близько 775 тисяч рядків, що заповнили понад 14 тисяч сторінок. Кожна з них списана численними примітками, вставками та уточненнями.
Переклад Біблії Івана Огієнка – найбільш тиражований та вважається дослідниками кращим з-поміж всіх українських варіантів через близькість до оригіналу, поетичність, простоту та ясність викладу водночас.
Please enable JavaScript to view the comments powered by Disqus.