Хвойними лісами Житомирщини крокує справжня екологічна «чума» — жук-короїд. Наразі через шкідника вже загинуло понад 10 тис га насаджень, ще близько 50 тис га – пошкоджено. Так лишень на невеликій площі деревини іноді квартирує до сотні жуків, швидкість з якою вони висмоктують з неї життя просто вражає.
«У сосни віком від 60 до 80 років всихання відбувається за 2 місяці: це від початку заселення до і до того часу, як вона вже стоїть руда і вже точно не жилець. Тобто, ще деревина у неї придатна, але сосна мертва. Ще через 2 місяці вже вся деревина синя. От дивіться, цей короїд заносить так звану “синьову” і в такий колір її прокрашує. Так вона з ділової стає дров’яною. ЇЇ ціна падає в 10 разів, а рентна плата за цю деревину падає в 20 разів», – розповідає старший науковий співробітник Поліського філіалу УкрНДІЛГА Олександр Орлов
Обговорити кричущу проблему всихання хвойних насаджень внаслідок дії короїдів та поділитися думками щодо шляхів її вирішення, у ЖДТУ 10 серпня зібралися представники лісництв, екологи, влада області та громадськість. Зокрема, одним із найдієвіших методів боротьби зі шкідником присутні назвали санітарну рубку.
«Ця проблема, на жаль, має допоки бути локалізована методом хірургічного втручання. І практично, хімічний метод, у зв’язку з тим, що шкідник знаходиться під корою в основній своїй масі, тут не доречний. Кількість хімії повинна бути така, що буде гинути все живе», – зазначає директор державного спеціалізованого підприємства «Вінницялісозахист» Володимир Чудак
Втім, нарікають учасники обговорення, на заваді такому підходу стає як необізнане населення, яке виступає категорично проти таких радикальних дій, так і недосконале екологічне законодавство. Мовляв, у лісівників просто зв’язані руки у, так званий, «період тиші», який припадає на час активного розмноження шкідника. Разом з тим, фахівці визнають, що альтернатива вирубці дерев таки існує. Як приклад – використання мурахожука, або ж феромонних пасткок. Проте, ці так інші варіанти потребують додаткового вивчення та чималих коштів. Відтак, наразі питання методів боротьби з короїдом залишається відкритим, у свою чергу втрачений час грає не на користь лісів Житомирщини.
Please enable JavaScript to view the comments powered by Disqus.