У холі Житомирського обласного драмтеатру імені І. Кочерги зібралися рідні, колеги та прихильники творчості Маріанни Поплавської, аби вшанувати пам’ять актриси.
Маріанна Поплавська тривалий час працювала вчителькою української мови і літератури у житомирській школі №33. Потім – вийшла на сцену у складі команди КВН «Дівчата із Житомира».
Актриса загинула дорогою зі Львова у ДТП 20 жовтня, коли поверталася з гастрольного туру.
В житті, як і в театрі, пані Маріанна була надзвичайною жінкою: підтримувала тих, хто потребував цього, і була дуже вимогливою до себе: відпрацьовувала номери до дрібниць. Про це розповідає її колега по сцені, актриса команди КВН «Дівчата із Житомира» Таміла Бутко.
«Вона була дуже весела, щира і добра. Якщо побачить якусь несправедливість – ніколи про це не промовчить. Був один випадок в магазині: якось побачила бабусю, які не вистачало грошей на продукти. Вона заплатила. І завше так робила у подібних ситуаціях. Завжди казала нам: дівчата, я з вами. Вона вся… От, подивіться скільки людей. Вона завжди знаходила час для кожного, бо мала велике добре серце. В роботі була дуже вимоглива до себе, хоча в неї все виходило. Завжди сумнівалася, що щось не доопрацьовує: а, може, це не сподобається глядачеві, а, може, цей образ поганий. Але щоразу вона чекала зустрічі із глядачем. Вона це любила. Я завжди знала: Марина завжди була і завжди буде», – ділиться пані Таміла.
Добрим словом її згадують і вчителі, з якими жінка підтримувала зв’язок до самої трагедії.
«Працювали більше 23-х років. Маріанна могла зарадити, дати гарну пораду. Вона виховувала дітей не суворо, а завдяки налагодженій взаємоповазі. Це була чудова людина. І чомусь так сталося, що Бог забирає найкращих. Без неї у школі не проходив жоден концерт. Бувало, заходить в учительську – і ми забуваємо про оцінки, про помилки. Дуже була життєрадісною», – згадує вчителька.
Черга охочих містян із квітами і траурними стрічками тягнулася вздовж Великої Бердичівської. Після прощальної церемонії Маріанну Поплавську останніми оплесками проводили тисячі житомирян.
Please enable JavaScript to view the comments powered by Disqus.