Часто колективи, що співають у жанрі фольк-поп або фольк-електро, вдаються до відтворення архаїчних пісень. Так, на прикладі творчості «Казки», «YUKO», «Kalush», «Go-A» тощо можемо зауважити, як часом використовується автентичне звучання із певним діалектом, тому слова пісні широкій аудиторії буває навіть складно розібрати. Сумні мотиви долі жінки давнього часу не завжди зрозумілі сучасній аудиторії (як приклад «Соловей» гурту «Go-A»). А із музичних інструментів можемо найчастіше зауважити сопілку, яка є найпростішим народним інструментом, натомість для великої сфени варто використовувати значно ширший ряд інструментів, аби передати красу та багатство такої музики.
Максим Сердюк, продюсер документального серіалу про нову українську культуру "СПАЛАХ", в одному із інтерв’ю «Українській правді» сказав, що фольклору на сучасній українській естраді уже взагалі забагато: «Українська музична сцена сьогодні перенасичена фольком. І через це його глибина та цікавість починають нівелюватися, приїдатися».
Фольклор повинен розвивати творчість гуртів, а не бути єдиним джерелом творчості.